Останні події висвітлили зростаюче занепокоєння серед російського населення щодо реальності ядерної війни. Згідно з опитуванням, проведеним РОМІР, 20% росіян сприймають високу загрозу ядерної війни, причому майже половина (40%) оцінюють ризик як помірний. Лише десята частина опитаних вважає ядерну загрозу низькою. Це опитування було частиною дослідження "Кінець року" в рамках якого було опитано понад 40 000 осіб у 40 країнах світу, показало, що дві п'ятих (40%) респондентів у всьому світі бачать високий ризик застосування ядерної зброї.
Глобальний погляд на ядерні загрози
| Країна | Високий рівень занепокоєння (%) | Помірне занепокоєння (%) | Низький рівень занепокоєння (%) |
|---|---|---|---|
| Росія | 20 | 40 | 10 |
| Іран | — | — | 33 |
| Нігерія | 72 | — | — |
| Індонезія | 72 | — | — |
Найменше занепокоєння продемонстрував Іран, 33% населення якого вважають загрозу застосування ядерної зброї мінімальною. На противагу цьому, Нігерія та Індонезія висловили найвищий рівень занепокоєння: 72% респондентів у кожній з цих країн відчувають високу загрозу.
Ядерна політика Путіна
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну президент Володимир Путін неодноразово погрожував Заходу ядерною зброєю. На початку конфлікту він наказав перевести російські ядерні сили на особливий режим бойового чергування, а через рік фактично вийшов з останнього договору з США.S. Обмеження кількості ядерних боєголовок. Нещодавно Путін розмістив ядерну зброю в Білорусі, поблизу кордонів НАТО, що було підтверджено самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком і про що повідомляла газета The Wall Street Journal.
Історичні паралелі
Ядерні погрози Путіна нагадують епоху холодної війни, коли світ жив під постійною тінню ядерного знищення. Однак, на відміну від стратегічного балансу сил часів холодної війни, сьогоднішні ядерні загрози переплітаються з регіональними конфліктами, такими як війна в Україні, і використовуються як політичний важіль, а не як засіб стримування.
