Уявіть собі країну, де президент може робити все, що заманеться, а суд йому підспівує. Ні, це не сюжет антиутопії – це сучасна Венесуела під керівництвом Ніколаса Мадуро.
29 серпня Верховний суд Венесуели видав рішення, яке фактично розв’язало руки Мадуро перед майбутніми виборами. Що ж там такого наколядували судді?
По-перше, суд підтвердив заборону на участь у виборах головної опозиційної кандидатки Марії Корини Мачадо. Мовляв, вона підтримувала санкції проти країни, тож тепер не може балотуватися. Зручно, правда?
По-друге, суд визнав легітимним Національні установчі збори 2017 року – орган, який Мадуро створив, щоб обійти опозиційний парламент. І це попри те, що міжнародна спільнота вважає ці збори незаконними.
А тепер найцікавіше. Суд постановив, що всі рішення цих зборів мають силу конституційних норм. Тобто, Мадуро отримав карт-бланш на зміну основного закону країни як йому заманеться.
Але чому суд раптом став таким щедрим? Все просто: 7 з 10 суддів Верховного суду – колишні депутати правлячої партії Мадуро. Ото вам і незалежність судової влади!
Ця історія – яскравий приклад того, як авторитарні режими використовують демократичні інститути для зміцнення своєї влади. Мадуро не просто ігнорує закон – він переписує його під себе.
А що ж міжнародна спільнота? США вже заявили, що не визнають результати виборів, якщо опозицію не допустять до участі. Але чи достатньо цього?
Тим часом, венесуельці продовжують страждати від економічної кризи та політичних репресій. Мільйони людей вже покинули країну, шукаючи кращого життя.
Ця ситуація нагадує нам, наскільки крихкою може бути демократія. І як важливо захищати незалежність судової системи та виборчого процесу.
То що ж буде далі? Чи зможе опозиція знайти спосіб протистояти Мадуро? Чи міжнародний тиск зможе щось змінити? Поки що відповідей на ці питання немає. Але одне зрозуміло точно: Венесуела потребує змін, і чим швидше, тим краще.
Автор: Тарас Шевченко
Міжнародний оглядач для press-news.com.ua
@TarasShevchenkоGlobal
