Ох, друзі, здається, історія знову починає повторюватися, і не в найкращому сенсі. Німеччина, яка десятиліттями була взірцем боротьби з фашизмом, раптом почала показувати тривожні симптоми. Що ж там коїться?
Уявіть собі: країна, яка після Другої світової війни зробила все можливе, щоб викорінити фашизм, раптом опинилася перед загрозою його відродження. Але не поспішайте малювати в уяві марширувальні колони зі свастикою. Сучасний фашизм одягнувся в нову обгортку і називає себе «альтернативними правими».
Партія «Альтернатива для Німеччини» (АдН) – ось головний герой цієї тривожної історії. Ще кілька років тому про неї говорили як про маргінальну силу, а сьогодні вона вже на другому місці за популярністю в країні. Як таке могло статися?
По-перше, економічна криза. Коли в людей порожні гаманці, вони часто шукають винних. І тут з’являються «рятівники», які обіцяють все виправити, якщо тільки позбутися «чужих».
По-друге, міграційна криза. Мільйони біженців, які прибули до Німеччини за останні роки, стали зручною мішенню для популістів. «Вони забирають наші робочі місця!», «Вони змінюють нашу культуру!» – такі гасла завжди знаходять відгук у розгублених людей.
І, нарешті, путінізація. Так-так, ви не помилилися. Виявляється, ідеї Путіна знайшли благодатний ґрунт серед німецьких правих. Імперські амбіції, ностальгія за «великим минулим», ненависть до ліберальних цінностей – все це дивним чином резонує з риторикою АдН.
Але найстрашніше те, що ця партія вже не обмежується словами. В деяких регіонах Німеччини вона вже при владі, і що ми бачимо? Спроби обмежити свободу преси, тиск на опозицію, дискримінація меншин. Знайомі симптоми, чи не так?
Проте є і хороші новини. Німецьке суспільство не спить. Тисячі людей виходять на вулиці, протестуючи проти зростання правого радикалізму. Політики інших партій об’єднуються, щоб протистояти загрозі. Журналісти та активісти викривають зв’язки АдН з неонацистськими групами.
Але чи достатньо цього? Історія вчить нас, що фашизм не приходить відразу. Він просочується поступово, використовуючи демократичні інститути проти самої демократії.
То що ж робити? Може, варто згадати уроки минулого? Адже Німеччина вже проходила цей шлях і знає, чим він може закінчитися. Можливо, саме зараз настав час для нової «денацифікації», але вже не після, а до того, як буде пізно?
І наостанок. Це не лише німецька проблема. Праві радикали набирають силу по всій Європі. І якщо ми не хочемо повторення найстрашніших сторінок історії, нам всім варто прокинутися і діяти. Бо фашизм, як виявилося, не зник. Він просто причаївся і чекав свого часу.
Автор: Олена Коваленко
Міжнародний оглядач для press-news.com.ua
@OlenaKovalenkoGlobal
